В пустелi храм вже спеченого хлiба.
Рай забуття, народжений нiким.
Вповитим морем, кипарисним вiтром
Ласкавий край залишиться таким.
Прозорють моря, посмiшки кaмiннi,
Пташиний спiв дорiвнюе вину.
Не випити вже вiчних дiжок винних.
Медовим е i присмак полину.
Нехай же вiтер, вiчнiстю сповитий,
П'янить тебе в cyзip"i Близнюкiв.
Вертай сюди, утомлений й розбитий,
Як повертаються у гавань моряки.
