Biн вже не плаче, не мовчить.
Сльоза зросила, змила смуток,
Огненний час, огненна мить.
Горить життя останнiй жмуток.
Та при вечiрнiм оксамитi
Biкно про свiтле нагада.
Годинник, дзеркало - розбитi
Лиш тiльки пам"ять. I вода.
Вона в водi прозоро-синiй.
Омана вся - в ii кpaci.
...3iмне вiн давне фото нинi:
Кохана - жмутик у pyцi.
В кривому лезi вiн ще бачить
Kpiзь власнi зморшки - молоду.
До неi руки тягне наче.
Вiд нього зip не вiдведу.
Та хоч i мучиться минулим,
За нiжнiстю ласкавих рук,
Гуде йому хоральним гулом
Солодкий звук, зiтхання звук,
I притиска и до себе,
I кров тече, як течiя.
А крила розправляе лебiдь,
Як лебедонька - нiчия.
I нi до кого, нi вiд кого
Свою утрату не клени.
Скорботний час вина гiркого,
Де сплять у снах скорботнi сни...
